Стр. 330 - P

Упрощенная HTML-версия

330
Роїк Василь
ф. 393, оп. 1, с. 12, л. 54
Станіслав До пана судового слідчого
31.08. 1935 р. в Березі-Картузькій
Згідно із ст. 2 розпорядження Президента Речі Посполитої від 17 червня
1934 р. порушую клопотання про видачу постанови на арешт Василя Роїка, сина
Олексія і Насті, народженого 15 серпня 1908 р. в Облазниці Жидачівського повіту і
там проживаючого, селянина, греко-католицького віросповідання, неодруженого,
національність українець,
на період трьох місяців.
Поданням цим підтверджую наступне: Роїк є відомим на території
Облазниці і околиць затятим націоналістом, який змагається будь-яким способом з
проявами угодовості зі сторони українського населення. Відданий душею справі
ОУН, потягнув за собою місцеву молодь до демонстрації антидержавних виступів.
Шляхом розвідки встановлено, що Роїк брав участь у замаху на життя
Михайла Єлинського, коменданта відділу Стрілецького союзу в Облазниці, в якого
6.01.1934 р. зроблено постріл через вікно з карабіна.
З ініціативи Роїка 30.11.1934 р. в Облазниці була вивішена демонстративно
траурна хоругва. Організатори цього, серед яких був Роїк, сполохані нічним
патрулем, здійснили по патрульних три постріли з револьвера. За цю дію Роїк був
відданий в окружний суд в Стрию 3.10.1934 р.
Після повернення з ув’язнення в січні поточного року Роїк розпочав жваву
діяльність з реорганізовування місцевих осередків ОУН. В цей період він став
комендантом районного проводу ОУН в Облазниці і налагодив зв’язки з повітовим
проводом ОУН в Журавно, виділивши для цього спеціальних кур’єрів.
В результаті розвідки встановлено, що Роїк, в якості районного коменданта,
отримав з невідомих джерел вогнепальну зброю ( револьвери, гранати в т.п.), яку
поширював серед підлеглих членів, переконуючи їх в необхідності умілого
володіння зброєю на випадок українського повстання проти Польщі.
Виходячи з вищенаведеного, існує небезпідставна погроза, що з боку Роїка
є загроза безпеці, публічному спокою і порядку ,що вимагає конечну потребу його
ізоляції.
Звинувачений був затриманий і направлений до табору в Березі-Картузькій
в розпорядження пана судді.
Воєвода Ягодзінський