Стр. 405 - P

Упрощенная HTML-версия

405
Шевчук Ярослав
Львів
09.07. 1934 року
ф. 393, оп. 1, с. 5, л. 16
Клопотання про видання постанови
про примусове відправлення
до концентраційного табору
До пана Вільгельма Кардимовича
судді слідчого округу
в Бресті над Бугом
Згідно з розділом №2 наказу Президента РП з дня 17.06.1934 р., вношу
клопотання про видання рішення про примусове відправлення до концтабору
Шевчука Ярослава.
Народився 21.06.1912 року у Дрогобичі. Син Івана і Уршулі з
Бакулінських. Греко-католицького віросповіданя, кавалер, не працює, закінчив 5
класів гімназії. Проживає у Смереківцях, Горлицького повіту. Судового та
адміністративного покарання не відбував,
на період трьох місяців.
Подання обґрунтовую наступним чином: Шевчук Ярослав проживає в
Смереківцях разом із своїми братами Василем і Михайлом, студентом медицини
університету Яна Казимира у Львові. Згідно з інформацією ПКДП у Самборі усі
троє являються членами ОУН.
Після прибуття до Смереківців вищеназваний налагодив контакт з Михайлом
Дудою з Гладишева, підозрюваним у приналежності до ОУН, а також листується з
членами ОУН у Львові. Під час перебування у гміні Сяри, Горлицького повіту
вихваляв винних у нападі на пошту у Городку Ягеллонському, зазначаючи, що
невдовзі на польських землях буде Україна.
17.06.1934 року у помешканні Шевчука була проведена ревізія. Внаслідок
цього виявлено, що він особисто цікавиться процесом про напад на пошту у Городку
Ягеллонському, збираючи вирізки з українських та польських газет. 3.05.1934 року
Шевчук публічно насміхався над святкуваннями 3 травня, у зв´язку з виїздом
лемківського хору з Смереківців до Горлиць на «Свято пісні». Назвав лемків
«дурним народом, який їде співати полякам».
Крім того він є головною причиною погіршення стосунків між українською і
старорусинською молоддю. 13.05.1934 року намовив свого брата – священника
Василя, який мав парафію у Смереківцях, щоб зорганізував хресний хід з самих
українців. З цими людьми він пішов до старорусинської читальні ім. Качковського в
Смереківцях з метою завадити забаві, яка там відбувалась. Унаслідок цього дійшло
до бійки, під час якої священник Василь намагався вдарити одну з старушок
хрестом, який тримав у руці. Лише завдяки спокою старших русинів вдалось
уникнути пролиття крові. Після цього Ярослав Шевчук пішов в поліцію із скаргою
на старорусинів. При цьому вів себе агресивно, внаслідок чого його затримано за
статтею 128 і 130 Карного Кодексу.
З наведених прикладів видно, що він є рухливим організатором малосвідомої
лемківської молоді, якій намагається впоїти їй націоналістично-українські гасла,
закликаючи до активних виступів проти старорусинської молоді . Його мета це
створення осередку ОУН.
Вищевказаного затримано та направлено до концтабору у Березі-Картузькій до