Стр. 439 - P

Упрощенная HTML-версия

439
не застала, як я прийшла до дому, то Ти вже був під заставом. Плакала я той день до
вечора і на другій день покі не впросила Колі, їдьмо до Острога і в пятницю я Коля і
Ніна іздили до Тебе, але Тебе не бачили Ти сховався від нас. А другій раз була з
Твоїм Батьком і своім, теж не бачила. Тільки після того як ми іздили через два дні
отримали твого листа в которому Ти передаєш привіт мені, котрий мене трохи
розвеселив, бо я згадала, що Ти в неволі згадав мене і передав. Третій раз я хотіла з
твоїм Батьком їхати, але отримали твого листа, що Ти, ще дальше від нас виїхав. І
так Андрійку мені ще сумній стало, не бачила Тебе і не знаю коли побачу, Ти, ще
бідне, як виїзджав з Дерманя, кажеш до мами, чого ви плачете, я завтра бережка
буду косить. Ти й сам не надіявся, що те станеця. Як Ти ще сидів в Острозі, то я
думала все, що Ти прийди, бо мені Ти кожної ночі снився і снися тепер, що Ти дома
і я тим мучусь і плакала. Тількі мені Комутерскій говорить і другі, о вже не скоро
прийде Андрій, то я піду де небудь, то міне потішають не плач слідство скіньчиця і
він прийде, але не сталося так. Не забувай за мене Андрійку пиши мені листа, на цей
лист дай відповідь і напиши всі свої новини які маєш і матемеш і коли до дому
приїдеш, бо я жду чим найскорій може буде веселій, ато так сумно не ма де піти і
ніде не хочеться ходить. Мене не проводить ніхто (бо я окрім вечерні і співанкі)
навіть і Кальчук, від теї пори не ходить, один раз йшов, ще як Тебе забрали, то
сміявся з мене і з Тебе, але більш жаліють мене всі. Чекаю відповіді, а може забув і
не схоч написать ну то що я зробила. Будь здоров.
Пріся.
Л. 31
Андрію
Чи можна до тебе прислать харчі і гроші, а як що можна, то що тобі лучче чи
гроші, чи харч. Батько тепер слабий, я почув, що тебе до обозу забрали, я може
поїду вчитись до гр-кат. Духовної семенарії до Львова, бо там волинякам без плати
на науку і удержання. Твій брат.
(19.07.1934 р.) Олександр
ф. 98, оп. 1, с. 5, с. 1054, л. 1
Лист до
Климова Івана
у Березу-Картузьку
до концентраційного табору від брата
Григорія, котрий теж попередньо там перебував
(переклад з польської)
Дорогий Брате!
Останнім часом, я зустрічався із звільненими з неволі людьми. Говорять,
що Ти веселий. Так насправді, я дуже хотів би, щоб Ти був таким завжди. Зрештою
не має потреби про це писати. Ти сам знаєш, де Ти знаходишся, тому чудово
розумієш своє становище.
Я хотів би багато-багато Тобі написати, бо Ти просиш про це у листі, але
що ж Тобі з цього?
Вдома, між мною і швагром, стосунки такі, як і були. Як би з’явились