Стр. 44 - P

Упрощенная HTML-версия

44
Гумовським і Олександром Матлою.
Розслідування і слідство в Перемишлі конкретно вказало, що в юності належав
до однієї ланки, до якої належали всі вищеназвані (27.03.85).
2.
10.12 1932 р. був звільнений із слідчої в'язниці в Перемишлі і повернувся до
Львова, де поселився у батьків на пл. Св. Юра 4. Окружний суд в Перемишлі
встановив над ним поліцейський нагляд (27.03.1935).
3.
Прокурор С.О. у Перемишлі актом обвинувачення від листопада 1932
звинуватив його в злочинах по ст. 97 К.К, виконаних в той спосіб, що належав в
юності до ОУН, а потім до організації, прагнучої за допомогою пропагандистської
діяльності, збору зброї, організації актів терору і саботажу, до відриву південно-
східних земель від цілісної польської держави.
Вироком окружного суду в Перемишлі від 27, 28 і 29.01.1933 був звільнений з
причини браку конкретних доказів його провини (27.03.1935).
4.
Із змісту даних розвідки виходить, що Березовський Костянтин, будучи
учнем 7-го класу гімназії, був редактором стінгазети «Чорномор’я», займався
продажем «Тризуба» біля могили Любовича у фонд ОУН, а також поширював
«Сурму». Крім того був членом гуртка «Відродження». Проводив активну
пропаганду проти спиртної і тютюнової монополії держави, а гроші, отримані в
результаті відмови від алкоголю передавати на користь ОУН. Взагалі був показним
і активно діючим членом ОУН (27.03.1935).
5. 22.10.1933 р. у зв'язку з вбивством, виконаним в радянському консульстві,
службовця цього консульства, був проведений обшук в будинку Березовського,
який дав негативний результат. Проте знайдено 1 фотографію, представляючи
«п’ятірку» ОУН, із-за якої Березовський арештований і доставлений в комендатуру
міста Львова (27.03.1935).
6. 22.10.1933 р. Березовський разом з іншими доставлений в кримінально-
слідчий відділ в Львові в розпорядження прокурора, причому суд залишив
Березовского під слідчим арештом (27.03.1935).
7.
14.11.1933 р. слідче управління в Львові листом від 14.11.1933 р. ухвалило
звільнити з в'язниці Березовського Костянтина і припинило справу проти нього з
причини браку доказів його провини (28.03.1933).
8.
15.11.1933 р. Березовський звільнений з в'язниці (28.03.1935).
9. І далі активно бере участь в політичному житті. Належить до «Соколу» 3-
ої ділянки по вул. Грудській, де активно бере участь, а саме: читає доповіді
націоналістичного змісту. За інформацією розвідки є пропагандистським
референтом ОУН міської дільниці. 27.05.1934 брав участь в панахиді на
Личаківському кладовищі по загиблих українських солдатах, а потім на могилі
Любовича (27.03.1935).
10. За повідомленням розвідки від 14.02.1934 і далі підтримує активні
контакти з прихильниками і членами ОУН, діючи при цьому націоналістично в
українських спортивних і культурних товариствах (27.03.1935).
11. За інформацією, що міститься в листі слідчого управління Д.П. у Львові
від 26.01.1935 р. є керівником львівської робочої групи ОУН, що брала участь в
підготовці кандидатів для проведення терористичних актів і підтримує організаційні
контакти з Олександром Матлою, Йосипом Іванчуком, Іваном Марцело і Павлом
Марцело (брати), які є працівниками у кравця і живуть по вул. Грюнвальдській 6, у
Дідика, з Софією Бокач, робітницею фабрики свічок «Кенрос», що живе по вул.
Лещинського 25, а також із Володимиром Боровиком, студентом права (народився в