Стр. 441 - P

Упрощенная HTML-версия

441
але не знаю, чи це відбудеться у короткому часі, бо Ти сам знаєш, які вони є.
Мати, теж шукає квартири, однак не знайшла ще нічого відповідного. Добре
було, як би переїхала, бо ця квартира погано на неї впливає.
А так усе по-старому. У мене все в порядку. Даю собі раду. Дуже тебе прошу,
напиши, якщо матимеш нагоду. Висилаю листа та чекаю на відповідь.
Па! Сердечно Тебе цілую! Олена.
ф. 98, оп. 1, с. 1470, л. 61,62.
22.05.1935р
.
Лист до
О. Матли
від дружини Олени.
Коханий, єдиний Омеляне!
Дуже втішилась Твоїм листом. Мамуся не хотіла відкривати лист, аж до
мого приходу з бюро. Сказала, що у нас свої секрети, тож вона зберігає
дискретність. Я трішки розгнівалась на неї, бо ми ж у родині не маємо жодних
таємниць. Мати, як завжди – золота та терпелива. Вона уже здорова. Славко
готується до екзамену. Зенко, здоровий. Оля ще немає.
У мене все, як давніше. Заробітки менші, бо складні часи. Рахується
кожна копійка. Я теж кожну копійку складаю у борг. По підрахункам маю 1200
злотих. Після того, як віддам усі приватні позики, Віткові, Гальці, та ще поверну
найдавніші борги, які становлять близько 700 злотих, мені залишиться близько 450,
але якось дам собі раду. Займаюсь тепер календарем.
Про літній одяг не турбуйся, Тебе ним забезпечить хресний батько з
Сигнівки. А щодо мене, ти знаєш, що я можу обмежитися до мінімуму.
Хвилююсь, чи в редакції «Діла» буде для Тебе робота. Редактор Мудрий і
священик Лопатинський Тобі симпатизують. Знаєш, що зайняття якесь Тобі
знайдуть.
Пані Косач дуже до мене добра. Має у собі багато зрозуміння. Я теж намагаюся
йти їй на руку. Я зараз приношу лише замовлення. Інкасації не проводжу, це робить
інкасатор. Не знаю, чи буде який заробіток з календаря, але у будь-якому разі щось
буде. Аби тільки віддати борги і все буде добре.
Може щось виграю? Знаєш я надалі граю у лотерею, на цей самий номер, що і
раніше.
Цим разом, мені не окупилась навіть ставка, але у мене є надія, що у наступний
раз я виграю мільйон!
Пам’ятай, що саме тоді ми поїдемо швидким поїздом до Італії. Будеш з мене
сміятися, що я живу дитячими фантазіями. Хоч на мить людина стає щасливою,
коли поринає у країну мрій та фантазій.
Усе буде добре, тільки вважай на себе! Голову вгору і нехай Твої очі не будуть
сумними.
У важкі хвилини пам’ятай, що твоє мале дівча завжди поряд з Тобою.
Па! Сердечно цілую! Олена. Поцілунки від усіх!