Стр. 465 - P

Упрощенная HTML-версия

465
смертельною. Але я невдовзі одужав. До важкої праці був уже нездатен. Я пішов
працювати агентом у фірму Густав Сушіцький, а потім у фірму Їліх у Празі ІІ, вул.
Житня. Пропрацював до 1935 року. Потім знову був слюсарем. Насамперед у фірмі
Нововескі у Празі XII, а потім у фірмі «Перут», акційної спілки, у Празі ІІІ. В цій
останній фірмі я пропрацював машинним монтером до нового року, 1939. Увесь
січень і початок лютого я був без роботи. Близько 10 лютого, прочитавши у газеті
рекламне оголошення про те, що на залізниці в Хусті на Карпатській Русі потрібні
монтери, я виїхав. Звернувся до дирекції колії і мене відразу прийняли на роботу.
Вже на початку, мене не влаштовувала оплата. Дирекція пропонувала 25 крон. В
чеських умовах, для монтера це був дуже низький заробіток. На мій протест, у мене
забрали усі документи, щоб я не міг знову виїхати до Праги. Замість документів
мені видали малий кусочок паперу, з котрим міг рухатись, як з перепусткою. За
якийсь тиждень довідалися, що я маю середню освіту. Мене послали до котельні до
«Крульова», де мені дали посаду помічника урядовця. В «Крульові» я був три тижні
і тут мене застала угорська окупація. На розголос, що прийдуть угорці, усі хто міг,
втікали. І русини, і чехи, і німці. Словом усі, хто мали державні посади. Загальна
паніка торкнулась і мене. Я тікав в сторону Румунії, бо усі інші дороги були уже
зайняті угорцями. Як я опинився в Румунії, я вже описав попередньо. Усе
перебування в Угорщині я пережив особисто. Мушу зазначити, що угорці
поводились зі мною не краще, ніж з рештою, хоч я і сказав їм, що я поляк і хочу
терміново зв’язатися з представниками польського консульства. Ніхто не виконав
мого прохання, щоб я міг написати листа до консулату. Велика шкода. Хотів би,
щоб моє зізнання, написане німецькою мовою (на папері), дісталось до рук
польських. Записав усе німецькою мовою, тому що у цей спосіб було ще найлегше
порозумітися. Але на жаль і ще раз велика шкода, що я лише формальною дорогою,
дістався до Картузької Берези. Не очікував нічого злого, бо я нічого злого не зробив.
Тішусь, що я між своїми і тепер я готовий віддати усі свої сили для інтересів
Польщі.
Лев Сікорський