Стр. 58 - P

Упрощенная HTML-версия

58
Боринець Андрій
ф. 98, оп.2, с. 16
Обліковий листок
Прізвище і ім'я
Боринець Андрій
Ім'я батьків
Михайло і Марія
Місце проживання
Майдан, повіт Надвірна
Національність і віросповідання
українець, греко-католик
Дата і місце народження
24.07.1908 р. в Ясені, повіт Калуш
Професія
без професії
Сімейний стан
Освіта
3 роки філософії Ягеллонського університету
Моральні якості:
честолюбний, з високим національним почуттям
Сфера політичної, суспільної і господарської діяльності
: гміна Майдан, повіт
Надвірна, Ясінь і Ровнянська Слобода повіт Калуш, де активно бере участь в житті
українських товариств.
Загальний опис
1. Під час навчання в Ягеллонському університеті в Кракові жив на вулиці
Міцкевича, 41. Три роки до липня 1933 р. був секретарем української студентської
громади, а також засновником секції «Пласту» серед українських студентів,
влаштовував в своїй квартирі часті зібрання колег, що мали зв'язок з організаційним
життям названих організацій, які були університетською владою розформовані.
Зберігав у себе брошури і українські видання «Роль Просвіти», «Альманах
українського студентського життя в Кракові», «Культ загиблих героїв», «Вогонь»,
журнал для української студентської молоді «Шлях», «Смолоскипи», орган
молодіжний, видаваний Осипом Андрощуком, які читали і обговорювали на зборах
в його квартирі. На канікулах в 1933 р. прибув з Кракова в Ровнянську Слободу,
повіт Калуш, будучи в місцевій читальні, сказав селянам, які зібралися там, що
місцевий війт Кузишин ополячив гміну і старається, щоб в гміну прибув вчитель
поляк. З грудня 1933 р. поселився у своєї сестри вчительки Ірини Свистович в
Майдані, де активно бере участь в житті місцевої читальні «Просвіти», організував
хор читальні і керує всім українським життям у Майдані.
2. Під час короткого перебування у Майдані став членом місцевої читальні
«Просвіти», зробив активні дії у напрямі організації місцевої молоді і з кожним
днем робить на життя читальні все більший і більший вплив. Останнім часом є
одним з ініціаторів залучення в Майдан члена ОУН Федора-Ярослава Ференза, з
яким разом організував церковний хор.
3. 12.05.1934 р. в кампанії вказаного члена ОУН Федора-Ярослава Ференза
виїжджав поїздом з Майдану у напрямі Калуського повіту, з якою метою не
встановлено.
19.05.1934 р. пішов з Майдану в Ясень повіт Калуш, де був у свого швагра,
місцевого вчителя Корнія Свистовича, повернувся в Майдан рано вранці 21.05.1934
р.
25.05.1934 р. разом з Федором Ферензем організував в Майдані комітет для
проведення урочистостей 28.05.1934 р. «Культ загиблих героїв». З цією метою разом