Кременецьке медичне училище
імені Арсена Річинського



Матеріали IX Міжнародних Річинських читань

Матеріали VIII Міжнародних Річинських читань


«За тебе, Україно...»
з архіву в'язнів концтабору Береза-Картузька 1934-1935 рр.



Історія училища


Улітку 1940 року в одному з мальовничих куточків Волині в стародавньому місті Кременці почав свою історію один із найдавніших навчальних закладів Тернопільської області - фельдшерсько-акушерська школа (нині медичне училище).

Згідно з відомостями архівних документів дізнаємося, що на засіданні президії Тернопільського облвиконкому від 15 липня 1940 року було прийнято рішення "Про організацію фельдшерсько-акушерської школи в Тернополі" на вулиці Костюшка. У газеті "Вільне життя" за 13 серпня 1940 року розміщено оголошення про набір учнів на перший курс фельдшерсько-акушерської школи, яку відкривали в Тернополі з 1 вересня. Але з певних причин школа не змогла розміститися у Тернополі, тому її перевели у Кременець - один із найдавніших освітніх центрів Волині. Школа мала два відділення і навчалось у ній 240 учнів. Готували перші кадри вісім викладачів.

У роки Великої Вітчизняної війни навчальний заклад припинив свою роботу. Після звільнення Кременця 15 вересня 1944 року знову відкрили фельдшерсько-акушерську школу в будинку на вул. Драгоманова, 4, а для гуртожитку виділили будинок колишньої єврейської школи. До 1949 року термін навчання у школі був 3 роки і готували тут акушерок і фельдшерів-акушерів. А набір учнів 1948 року мав термін навчання 4 роки, а спеціальність після закінчення школи - фельдшер-акушер

Першим післявоєнним директором трохи більше року працювала К. Я. Ларькіна, а її заступником - О. О. Рудова. Можна лише здогадуватись, як важко було починати нову справу в перші повоєнні роки директорам училища, які почергово змінювали один одного - Є. Ф. Попенку, Є. Я. Пінчук, К. І. Литвинович, А. Ф. Озєрову та іншим, а також заступникам з навчальної роботи Л.Данилевич, А.Р. Просовському, О.Т. Злочевській .

З 1 вересня 1951 року, згідно з наказом № 780 МОЗ Української РСР відкрили медсестринське відділення з дворічним терміном навчання. У березні 1953 року директором училища призначили учасника війни, викладача хірургії з 1950 року, Г. К. Войтко. Вона була шостим післявоєнним директором і керувала закладом більше 27 років. Згідно з даними архівних документів навчальний корпус у той час був 3-поверховим будинком, де розміщувалися 6 класних кімнат, 6 кабінетів-лабораторій (анатомо-фізіологічний, акушерсько-хірургічний, фармакологічний, фізичний, біологічний, військовий), бібліотека з читальною кімнатою, комсомольська кімната, зал для зібрань, учительська кімната та інші приміщення.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я № 404 від 24. 06. 1954 року фельдшерсько-акушерську школу реорганізували у медичне училище. Оновлений навчальний заклад готував уже спеціалістів із середньою спеціальною освітою - фельдшерів, акушерок, медсестер. Відтоді набір студентів училища проводять на базі як неповної середньої, так і середньої освіти.

У 1969 році училищу передали приміщення колишнього райкому партії на вул. Словацького, 12, де крім кабінетів адміністрації, було організовано кабінети педіатрії, фармакології, терапії, військово-медичної підготовки, а підвальне приміщення переобладнано під студентську їдальню. В навчальному корпусі №1 на той час обладнано кабінети фізики, хімії, біології, історії, української мови і літератури, анатомії і фізіології, акушерства і гінекології, хірургії

У згадуваний період завучами училища почергово працювали С. С. Тихоход та В. В. Бугайова, заступником директора з виховної роботи – А. В. Моргун. Студенство тих років пам'ятає висококваліфікованих викладачів В. Я. Стенно, А. М. Фальченка, В. М. Марцинюка, Ю. М. Косецьку, А. М. Горбача, В. П. Мельника, З. Д. Ковалевську, А. Ф. Кіщуна, Н. К. Гордійчук, П. М. Вітушинського, А. І. Мельничук, С. Н. Орленка, С. П. Барановського, Л. Т. Лавренюк, Г. І. Шишкова, К. Н. Дяченко, Є. М. Стародуба, С. І. Тюкова, М.І. Шведа, Н. І. Юзву, Є. Д. Мальнєву, І. М. Фальфушинського, М. Ю. Прилипка, Я. І. Борака, М. Ф. Мастібродську, Р. Н. Сагайдачного, лаборантів Н. Т. Петрань, Є. К. Попроцьку та інших. Багато з них пізніше очолювали різні служби у районній лікарні, стали викладачами Тернопільської медичної академії.

У вересні 1980 року директором училища призначили А. Ф. Пушкаря, а завучем з 1986 року - В. М. Ляшишина. У 1985 році закінчено будівництво студентського гуртожитку на 450 місць, де відкрито спортивний комплекс.

У 1989-1990рр. у гуртожитку обладнано терапевтичний, педіатричний, акушерсько-гінекологічний та хірургічний блоки. 1990 року відкрито музей училища, першим завідуючим якого була викладач педіатрії Ж. Ю. Остапкевич. З 1991 до 1995 року училищем керував кандидат медичних наук С. А. Мартинчук, а з 1995 року директором призначено кандидата медичних наук П. Є. Мазура. У 1996 році заступником директора з навчальної роботи призначено О. Є. Осмолу, в 1997р. – О. С. Тугарову (Кралюк), з виховної роботи – Т. В. Герасимович, а з 2000 року – Г. Р. Голуб

1996 року в училищі відкрито курси підвищення кваліфікації молодших медичних спеціалістів з 24 спеціальностей, які очолювали Н. П. Колотило, Д. С. Каранковський, а в даний час Є. Л. Горошко

В 1999 році в гуртожитку училища обладнано очний кабінет, а також нервово-психіатричний, ЛОР, сестринської підготовки

Новий етап історії училища пов'язаний з ім'ям Арсена Річинського – висококваліфікованого лікаря – спеціаліста, філософа, релігієзнавця, культуролога, мистецтвознавця, церковного композитора, фольклориста.

З ініціативи відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди Академії наук України 22 квітня 1998 року в училищі були проведені Перші Річинські читання, у яких брали участь науковці Кременеччини, Києва, Тернополя, Володимира-Волинського, Луцька, Рівного. Наукові доповіді цих читань вийшли окремим збірником "Арсен Річинський – ідеолог українського православ'я". Тоді ж було створено постійно діючий оргкомітет Річинських читань, головою якого обрано директора училища П. Є. Мазура та порушено питання про присвоєння імені лікаря - вченого Арсена Річинського Кременецькому медичному училищу. Відповідну постанову Кабінету Міністрів України № 883 було прийнято 24 травня 1999 року.

Поява іменного навчального закладу співпала з святкуванням Дня міста, яке кременчани відзначають з нагоди найдавнішої згадки про життя Кременця за Магдебурським правом, яке надавалось кращим європейським містам ще з 13 столяття.

У 2000 році на базі медучилища відбулись Другі Річинські читання. На них презентували перевидання книги А. Річинського "Проблеми української релігійної свідомості", що побачила світ у Тернополі. На цих читаннях також відбулася прем'єра документального фільму про А. Річинського.

У 2002 році знову ж таки у Кременці відбулися Треті Річинські читання. На стіні училища встановили меморіальну дошку на честь цього лікаря – просвітника. Учасники читань побували також у Володимирі-Волинському, де на будинку, в якому тривалий час жив і працював А. Річинський, теж встановлено пам'ятну дошку. До Третіх Річинських читань вийшло нове, вже третє видання книги "Проблеми української релігійної свідомості". Матеріали читань були опубліковані в альманасі "Духовність народові".

У вересні 2004 року на базі інституту філософії НАН України в Києві відбулися Четверті Річинські читання.

П'яті Річинські читання у листопаді 2006 року знову провели на базі училища. Матеріали читань надрукували в науковому збірнику "Арсен Річинський: видатний український громадський діяч і науковець – релігієзнавець". У цьому збірнику вперше були опубліковані уривки з праці "Проблеми української релігійної свідомості", які вилучила польська цензура при першому виданні книги в 1933 році. Треба відзначити, що всі попередні видання цієї книги вийшли з цензурними купюрами.

Шості Річинські читання, які відбулися у листопаді 2008 року в Тернополі, у Галицькому інституті імені В'ячеслава Чорновола Національного університету "Києво-Могилянська академія", отримали статус Міжнародних, оскільки у них вперше взяли участь науковці з Росії та Білорусі. Матеріали читань опубліковані в науковому збірнику "Арсен Річинський і проблеми помісної Української церкви".

В училищі для кращих студентів з 2004 року засновано іменну стипендію імені Арсена Річинського. Директор училища П. Є. Мазур та заступник з навчальної роботи О. С. Кралюк нагороджені ювілейною медаллю "Духовність – народу", директора училища в 2007 році обрано Почесним науковим співробітником відділення релігієзнавства інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

За останні роки підвищилась педагогічна майстерність викладачів. Цьому сприяють конференції, семінари, участь у міжнародних конкурсах. Директор училища є автором 119 друкованих робіт, чотирьох підручників для студентів вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, чотирьох посібників та 16 раціоналізаторських пропозицій та патенту на винахід. В училищі працюють викладачі з багаторічним стажем і молоді талановиті спеціалісти – 67% з вищою та першою категорією, 49 % мають звання старший викладач, науковий ступінь мають: кандидат медичних наук П. Є. Мазур, кандидат біологічних наук Л. О. Кравчук. А всього в училищі працює 50 викладачів, які беруть участь у науковій та науково-дослідницькій роботі.

На даний час в училищі навчаються 464 студенти на лікувальному, акушерському та медсестринському відділеннях. З 1994 року частина студентів навчається на контрактній основі.

До послуг студентів нові сучасні аудиторії, кабінети клінічних дисциплін, комп'ютерні кабінети, бібліотека з читальним залом на 30 місць та книжковим фондом - понад 30 тисяч примірників.

В училищі працює 25 предметних гуртків: 12 клінічних, 13 загальноосвітніх. Студенти беруть активну участь у конкурсах науково-пошукових робіт.

У вісьмох колективах художньої самодіяльності задіяно 109 студентів, у спортивних секціях - 163 студенти. Традиційно проводять в училищі День знань, свято білого халата, День студента, конкурси професійної майстерності "Кращий за фахом" та інші заходи. В обласному огляді-конкурсі художньої самодіяльності три роки поспіль училище посідає друге місце серед 17 ВНЗ першого та другого рівнів акредитації, в 2008 році хоровому колективу присвоєно звання народного аматорського колективу профспілок України. У 2008 році хор став лауреатом гран-прі всеукраїнського фестивалю мистецтв "Ліра Гіпократа 2008" та дипломантом ІІ всеукраїнського фестивалю колядок та щедрівок в Острозі.

У 2008 році оновлено і розширено експозицію музейного куточка, присвяченого життю і творчості Арсена Річинського. В обласному огляді-конкурсі музей училища здобув диплом ІІ ступеня

За роки існування з училища вийшло понад 7 тисяч висококваліфікованих фельдшерів, акушерок, медичних сестер, тому назвати імена більшості з них немає можливості. Саме життя дає оцінку випускникам училища. На всеукраїнському конкурсі фахової майстерності "Ескулап – професіонал" у 2008 році друге місце в Україні виборола випускниця училища 2006 року Інна Голуб (Кузьміна). У 2009 році на тому ж конкурсі четверте місце в Україні посіла випускниця 2006 року Наталя Кисіль. Обидві працюють медичними сестрами в Кременецькій райлікарні.

Серед випускників його керівники лікувально-профілактичних закладів області: Г. І. Корицький, Є. М. Шевчук, О. М. Гулько, заступники головних лікарів М. Ф. Сидорук, С. А. Резнік, доктори та кандидати медичних наук О. В. Панасюк, А.Г. Шульгай, П.М.Ляшук, І. Б. Тріль, Н. Д. Лобанова, які працюють у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації різних регіонів України. Згадувані вище кандидати наук, які працюють в училищі, директор П. Є. Мазур та викладач біології Л. О. Кравчук, теж випускники училища.

Отож, наперекір усім економічним негараздам, живи наше рідне Кременецьке медичне училище ім. Арсена Річинського, веди у світ медичних знань нові покоління допитливих.

© 2013 Кременецьке медичне училище
All Rights Reserved
Кременецьке медичне училище імені Арсена Річинського
47003, вул. Словацького, 12, м. Кременець, Тернопільська обл. (03546) 2-48-70, 2-27-18
kremed@ukr.net; kremmed@gmail.com